Страницы

Профілактика ВІЛ

ВІЛ-інфекція – це хронічне захворювання. ВІЛ вражає переважно клітини імунної системи. Як і більшість хронічних захворювань потребує лікування. Наразі, в більшості випадків, тривалість життя ВІЛ-інфікованих людей, які приймають антиретровірусну терапію (АРТ), не відрізняється від тривалості життя неінфікованих людей.
ВІЛ руйнує Т-лімфоцити – організм врачає захисні реакції, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму і різко підвищується ймовірність смертельних запалювань, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань. 
Заходи профілактики.
1. Основна умова – Ваша поведінка.
2. Статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження – уникати випадкових статевих контактів, використання презерватива.
3. Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкодить здоров’ю, але і значно підвищує можливість зараження вірусом, адже, як правило, використовуються загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.
4. Використання стерилізованого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті під час різних маніпуляцій (манікюру, педикюру, татуювання, гоління тощо). Пам’ятайте: вірус СНІДу не стійкий, гине при кип’ятінні миттєво, при +56 С° – протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Проте спирт не знищує ВІЛ!
5. Перевірка донорської крові обов’язкова. Сьогодні ВІЛом інфіковано 42 млн осіб.
Щодня заражається ще понад 6 тисяч чоловік. Якщо не вживати термінових заходів, то до кінця десятиріччя число інфікованих досягне 110 мільйонів.
Чи можна вберегти себе від СНІДУ?
На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв’язку з цим, необхідно:
• приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким чинникам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском із боку однолітків і наркодільців;
• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані й уже тому небезпечні. За даними статистики, 30–50 % осіб, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ, тому вірогідність зараження надзвичайно висока;
• пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;
• знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування. Профілактика – це активний процес створення умов для підвищення якості життя, формування особистих якостей людини, які сприяють її благополуччю.
Для визначення ВІЛ-статусу, рекомендовано один раз у рік визначати рівень антитіл до ВІЛ-інфекції в крові людини.