Шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний від хворої людини до здорової. Здебільшого, процес ураження охоплює легені, хоча захворювання може розвинутися у будь-якому органі (нирках, головному мозку, кішківнику, лімфатичних вузлах, хребті, на шкірних покривах, статевих органах тощо).
Туберкульозом заражаються при вдиханні повітря, у якому є збудник захворювання. Мікобактерія туберкульозу не схожа за своїми властивостями на інші мікроорганізми. Вона відрізняється значною стійкістю до умов навколишнього середовища – не боїться холоду та нетривалої дії високих температур, довгий час зберігається у ґрунті, снігу, льоді тощо.
Легко потрапляючи до організму людини, збудник може певний час знаходитись у ньому у «сплячому» стані, ніяк себе не проявляючи іноді на протязі усього життя. Лише у 10% інфікованих мікобактерією туберкульозу розвивається захворювання. До числа останніх відносяться особи з ослабленою імунною системою у результаті супутніх хвороб та патологічних станів: в першу чергу при наявності ВІЛ-інфекції, цукрового діабету, онкології, ревматизму тощо. Також достатньо високий ризик розвитку захворювання у осіб з ослабленим імунітетом внаслідок виснаження та перевантаження організму: при перевтомі, надмірній роботі та постійному стресі, недостатньому харчуванні (особливо, жорстких гіпокалорійних дієтах), зловживанні алкоголем, наркотичними речовинами тощо.
Туберкульозом також можуть захворіти ті особи, які мають міцний імунітет, однак в їх організм потрапила значна кількість збудника при близькому контакті з хворим активною формою туберкульозу через кашель або чхання, при розмові тощо. Зараження може відбутися у закритих приміщеннях, що недостатньо провітрюються, де знаходилась або знаходиться людина хвора на туберкульоз, у громадському транспорті, магазині та інших закладах із значним скупченням людей.
Під час розвитку захворювання проявляються виражені симптоми загальної інтоксикації, а саме: зниження апетиту, слабкість, підвищена пітливість вночі, температура тіла піднімається до 37,2 – 38,0 C, зберігаючись на протязі більше тижня, та спостерігається втрата ваги тіла без видимих на то причин. З’являється кашель, на який хворий спершу не звертає уваги, пов’язуючи його з палінням чи проявами застуди. На початкових стадіях і задишка, і біль в грудях бувають рідко. Як правило, описані симптоми проявляються при задовільному самопочутті і збереженні у повному обсязі працездатності.
Рання діагностика туберкульозу полягає у виявленні початкових форм туберкульозу. За сучасними уявленнями про патогенез туберкульозу, до таких форм відносять ранні прояви первинного туберкульозу, що виникли в результаті «свіжого» зараження, прояви, що розвиваються у дорослих переважно за рахунок ендогенної реактивації, а також вторинні форми туберкульозу на ранніх етапах їх розвитку. Природно, що до ранньої діагностики туберкульозу можливо відносити виявлення лише обмежених, малих форм захворювання, що розвиваються на початковому етапі хвороби.
У зв`язку з малосимптомним перебігом туберкульозу (особливо на ранніх етапах захворювання) виявлення хворих нерідко проводиться на більш пізньому етапі, коли вже в повній мірі з`явилися клініко-рентгенологічні ознаки тієї чи іншої клінічної форми, але захворювання ще не прийняло незворотного запущеного характеру. Хворих, виявлених із такими формами туберкульозу, прийнято характеризувати як виявлених своєчасно.
Критеріями своєчасного виявлення за традицією вважають: відсутність ознак розпаду легеневої тканини або початковий деструктивний процес, оборотність туберкульозного процесу під впливом лікування (вогнищевий, інфільтративний, обмежений, дисемінований туберкульоз в фазі інфільтрації, без розпаду, а також обмежені прояви первинного туберкульозу, ексудативний плеврит та ін.).
Важливо виявити туберкульоз у початковій його стадії. Якщо провести в цей час необхідне лікування, то в більшості випадків досягається стійке та повне видужання.
З профілактичною метою здоровим людям слід:
– дотримуватись правил особистої гігієни;
– дотримуватись збалансованого харчування;
– відмовитись від шкідливих звичок, особливо паління;
– вести здоровий спосіб життя;
– уникати простудних хвороб та своєчасно звертатись до лікарів;
– регулярно проходити флюорографічне обстеження.
Пам’ятайте! Лікування туберкульозу необхідно розпочинати якомога раніше, аби швидше і легше досягти результату.